Педагогічні експерименти - річ дуже тонка і непевна. Бесіди, анкетування, спостереження - дуже суб"ективні методи, результати використання яких значною мірою залежать від організатора експерименту, того, як саме сформульовано запитання чи завдання, а ще - від інтерпретації отриманих результатів. Саме тому опитування я використовую лише для того, щоб виявити загальну тенденцію, і не більше.
Опитування можна проводити у вигляді анкети. Ще одним цікавим методом є метод фокус-груп. Не так давно я запрошувала всіх бажаючих до участі у обговоренні деяких питань. Саме у фокус-групах кількістю 6 осіб і відбувалось це обговорення.
Мандруючи по сторінкам різноманітних ресурсів у мережі Інтернет знаходиш цікаві речі. Я, наприклад, знайшла в мережі сайти, що продають мою дисертацію за достатньо помірні кошти, однак при цьому категорично наполягають на тому, що мої авторські права жодним чином не порушують, оскільки не продають текст (?), а займаються його доставкою до замовника (?). Формулювання цікаве, однак виглядає так, ніби його вигадав якийсь ієзуіт-інквізитор. Втім, один із сайтів зняв мою дисертацію з продажу, а ось з іншими доведеться розмовляти інакше.
Шановні колеги!
В даний момент в рамках наукової роботи я збираю інформацію про участь педагогічних працівників у неформальній освіті.
Пропоную обговорити дану проблему форматі он-лайн дискусії (чату)в малих групах.
Питання, що виностяться на обговорення:
1. Які переваги чи достоінства має неформальна освіта у сфері підвщення рівня Вашої пофесійної компетентності, якщо повірнювати її з іншими секторами освіти (формальна, неофоційна).
2. Які риси неформальної освіти видаються Вам найбільш/найменш привабливими, мотивуючими; які вдосконалення Ви можете запрорпонувати?
3. Які основні проблеми, пов"язані з неформальною освітою в сфері підвищення кваліфікації?
Бажаючим прийняти участь у обговоренні пропоную написати мені особисте повідомлення.
Орієнтовні дати проведення чату - 8.06; 15.06 та 22.06 о 10-00 за київським часом.
Посилання для участ в чаті надаються учасникам у особистих повідомленнях.
Дякую за участь усім, хто відгукнеться!
Кожен науковець мріє узагальнити власні праці у вигляді монографії, публікація якої, крім іншого, є обов"язковою умовою захисту докторської дисертації. Над одноосібною монографією я активно працюю вже понад рік, а поки що до друку готується колективна монографія, до складу якої увійшла одна глава, написана мною особисто.
Місто вітру, дощу і туману - саме таке враження складається у гостей цього дивного міста на межі географії, якщо вперше вони потрапляють сюди просто в середині літа. Саме таке враження склалось і у мене минулого року. Але сьогодні, навесні, можу зробити ще деякі висновки. Владивсток - напрочуд сонячне місто взимку, місто 3-Д формату (тільки тут, пояснюючи шлях, Вам замість звичних лівору-праворуч обов'язково скажуть "вгору-вниз"). Це місто води (що не дивно) і машин, місто людей у яскравому верхньому одязі - саме тут, як ніде в іншому місті, люди обирають різні кольори, а не тільки звичний для нас чорний.
Я не знаю, як сладеться моє перебування в цьому місті надалі, але починаю звикати до нього - міста вітра, дощу і туману...
З жовтня 2012 року працюю за межами України, в Далекосхідному федеральному університеті в м. Владивосток, Росія. Про новий острівний кампус університету було багато повідомлень в мережі і не тільки, тому фоторепортаж власне про кампус - пізніше. А про наукову роботу - розповім із задоволенням.
Пройшло не так багато часу, але мені вдалось не лише знайти тему, розробку якої я розпочала, а й підготувати до друку кілька статей, присвячених проблемам індивідуалізації процессу підвищення квалифікації педагогічних працівників. Наукова співпраця з генеральним директором НОЦ суперкомп"ютерних технологій, доктором технічних наук Іриною Леонідівною Артем"євою дала можливість об"єднати дві мої пристрасті - наукові дослідження і комп"ютерні технології - в розробці діагностичного інстру
... Читати далі »
Минув 2012 рік. Сайту виповнилось 2 роки, але останнім часом я приділяла йому занадто мало уваги. В 2013 намагатимусь виправити ситуацію з наповненням сайту і почну просто зараз.
Мене знову затягнуло в наукові дослідження, але в цій надзвичайно цікавій пошуковій і творчій роботі є моменти, які мене особисто не дуже тішать. Оскільки я пишу статті, змушена слідкувати за тим, як оформлені посилання в тексті та список літератури. Час від часу я звертаюсь за допомогою до бібліотекарів, але у них повно своїх обов"язків, і турбувати людей занадто часто я не люблю. Саме тому я страшенно зраділа, коли знайшла безвідмовного помічника - спеціалізований сайт. З його допомогою я швидко приводжу в порядок всі списки літератури і раджу Вам скористатись ним при необхідності, просто... Читати далі »
За повсякденними клопотами, пов"язаними з початком роботи в університеті все не могла знайти часу для чергового запису у блозі. Але сьогодні є і час, і підключення до мережі, і новина, якою хочу поділитись - вийла в світ ще одна моя стаття, з якою можна ознайомитись, якщо перейти за посиланням. Стаття
Сьогодні, 5 серпня 2012 року, у в приміщенні Обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Т.Шевченка в м. Черкаси відбулось нагородження переможців та лауреатів міжнародного конкурсу на краще коротке оповідання 2012 року. Головний редактор Літературно-мистецького журналу "Склянка часу*Zeitglas" Олександр Апальков щиро привітав учасників та переможців конкурсу, вручив дипломи та призи від видавництва. Твори переможців та лауреатів публікуються в №62 та 63 журналу. Моє оповідання "Побачення" публікується в № 63, який вийде друком у вересні.
Насамперед хочу подякувати Олександру Володимировичу за чудову ідею, адж
... Читати далі »
Як і будь-яка людина, я маю певні уподобання, є речі, які мені дуже подобаються, є щось (крім роботи, звичайно), що змушує моє серце битись швидше, від чого я отримую задоволення. Зазвичай це дрібнички - незвично декорована стіна у кав"ярні, лялька ручної роботи, пейзаж, створений художником, ім"я якого мало відоме у мистецьких колах; промінь сонця, що розбудив вранці... З таких невеличких вражень складається моє життя поза роботою. І саме зних скаладаються мої власні захоплення: фотографія, музика, малювання, література... І хоча фотограф я кепський, так само як і художник, а музику я лише слухаю і в жодному випадку не пишу і не граю, то з літературою ситуація трохи інша. Я пишу невеликі новели українською та російскою мовами, які час від часу входять до шорт-листів різноманітних літературних конкурсів. Таких конкурсів небагато, оскільки небагато власне творів, однак вже вкотре на мою т
... Читати далі »
До офіційного початку роботи в університеті залишилось не так багато часу. Сортуються файли у персональному комп"ютері, перебирираються книги, відбирається найнеобхідніше - а це достатньо непросто, адже попереду - багато невідомого. За кілька останніх днів отримала багато телефонних дзвінків від колег із одним лише запитанням "Це правда?". Так, навчальний рік 2012-2013 гімназія буде працювати без мене. Шкода, але значна частина проектів, які я розробляла останнім часом, буде реалізована не в Олександрії. Причин багато, і зміна місця моєї роботи - далеко не перша в їх переліку. Але якщо знайдуться особи, зацікавлені в їх реалізації - сучасні технології дозволяють зробити все, аби було бажання. Найближчим часом починаю роботу над новим сайтом, основним завданням якого є організація дистанційної співпраці пед
... Читати далі »
Сьогодні я довго не наважувалась зробити запис у блозі - так багато хочеться сказати, але бракує слів... Завершується ще один етап в моему житті - я прощаюсь із гімназією. Я сумуватиму за людьми, з якими пропрацювала 16 років, за моїми невгамовними та такими непередбачуваними учнями, кумедними п"ятикласниками та вдумивими випускниками, за нашими виставами та своїм навчальним кабінетом, за вчителями іноземних мов, з якими мене так багато пов"язує, за молодими колегами, які колись були моїми учнями.. Ви - найкращі! Я вже сумую за вами, але життя не стоїть на місці. Не хочу зупинятись і я - я йду вперед, і забираю із собою в іншу країну вашу доброту, щирість, жагу життя та веселу вдачу. Я подумки залишусь з вами назавжди.
... Читати далі »
Канікули в школі почались не так давно, а дехто з учнів вже скучив і прийшов до гімназії із запитанням "А що у Вас новенького?". А у нас завжди є чим порадувати наших вихованців. Сьогодні ми запускаємо оновлений сайт гімназії-інтернату. Інформації в ньому поки що небагато, але до наступної середи плануємо закінчити з наповненням тих сторінок, зміст яких буде залишатись стабільним. А для найсвіжіших новин є блоги, де ми і будемо повідомляти про новини. Що ж, ласкаво просимо на оновлений сайт Олександрійської гімназії-інтернату!
