Лекція 5. Система вправ у навчанні ІМ
Мета: інформувати студентів про систему вправ у навчанні іноземної мови, ознайомити з системами вправ, сформувати поняття про вправу, їх класифікацію. Ознайомити з класифікацією мовних ігор в навчання ІМ. Формувати науковий світогляд, розвивати логічне мислення.
План
1. Система вправ у навчанні іноземної мови.
2. Поняття вправи та системи вправ. Класифікація вправ.
Література
1. Вишневський О.І., Діяльність учнів на уроці іноземної мови. – К.: Радянська школа, 1989
2. Методика навчання іноземних мови у середніх навчальних закладах: Підручник/кол. Авторів під кер. С.Ю.Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 1999. – 320 с.
Питання для самоконтролю:
1. Що таке "вправа”?
2. За якими ознаками класифікуються вправи в методиці навчання ІМ?
3. Назвіть ознаки, за якими класифікуються ігри, що використовуються на уроках іноземної мови.
Система вправ і навчанні іноземної мови.
Створення раціональної системи вправ є ключем до вирішення проблеми навчання іншомовного мовлення. Важливість системи вправ полягає в тому, що вона забезпечує як організацію процесу засвоєння, так і організацію процесу навчання.
З точки зору організації процесу навчання система вправ має забезпечити:
1. Підбір необхідних вправ, що відповідають характеру певної навички або певного вміння;
2. Визначення необхідної послідовності вправ;
3. Розташування навчального матеріалу та співвідношення його компонентів;
4. Систематичність/регулярність виконання певних вправ;
5. Взаємозв’язок різних видів МД (Ю.І.Пассов).
З точки зору організації процесу навчання система вправ потребує матеріального втілення, яке вона знаходить у підручнику.
Вправа – це спеціально організоване в навчальних умовах багаторазове виконання окремих операцій, дій або діяльності з метою оволодіння ними або їх удосконалення.
Структура вправи (три – або чотирифазна):
1 – завдання,
2 – зразок виконання,
3 – виконання завдання,
4 – контроль
Щоб підібрати необхідні вправи для різних компонентів системи, слід визначити типи і види вправ за певними критеріями, охарактеризувати їх та виявити їх відповідність для формування тих чи інших навичок або вмінь мовлення.
Типи вправ для навчання іноземної мови
Таблиця 1
Критерії |
Типи вправ |
||
Основні
|
1 |
Спрямованість вправи на прийом або видачу інформації |
Рецептивні Репродуктивні Рецептивно-репродуктивні Продуктивні Рецептивно-продуктивні |
2 |
Комунікативність |
Комунікативні (або мовленнєві) Умовно-комунікативні (або умовно-мовленнєві) Некомунікативні (або мовні) |
|
Додаткові
|
3 |
Характер виконання |
Усні Письмові |
4 |
Участь рідної мови |
Одномовні Двомовні (перекладні) |
|
5 |
Функція у навчальному процесі |
Тренувальні Контрольні |
|
6 |
Місце виконання |
Класні Домашні Лабораторні |
Розрізняють загальну систему вправ для навчання спілкування іноземною мовою, що охоплює всі види МД і знаходить своє матеріальне втілення в підручнику; системи вправ для оволодіння навичками і вміннями аудіювання, говоріння, читання і письма; підсистема вправ для формування "технічних навичок” (техніка читання і техніка письма), мовленнєвих навичок і мовленнєвих вмінь у певному виді МД, всередині яких розрізняють ще групи вправ, спрямованих на оволодіння конкретними навичками (наприклад, лексичними, орфографічними та ін)
Р.К.Миньяр-Бєлоручев дає таке визначення системи вправ:
"Система вправ, будучи основою системи навчання, характеризується науковістю, комунікативною спрямованістю, послідовністю, взаємною обумовленістю, доступністю вправ та повторюваністю мовного матеріалу та мовленнєвих дій на всіх ступенях системи”
"Вправа – це організовані навчальні дії учнів, обмежені за цілями, дозі знань, навичок та вмінь та навчальному матеріалу”
Класифікація вправ для навчання іноземної мови
Таблиця 2
Типи вправ |
Некомунікативні (мовні) |
Умовно-комунікативні (умовно-мовленнєві) |
Комунікативні (мовленнєві) |
Види вправ |
Види вправ |
Види вправ |
|
Рецептивні
|
Сприйняття, впізнавання або розрізнення звука, термінального тону, орфограми, графеми, лексичної одиниці, граматичної структури |
Аудіювання або читання повідомлень, запитань, розпоряджень тощо на рівні фрази/речення або групи речень |
Аудіювання або читання тексту з метою одержання інформації |
Репродуктивні
|
Заучування напам’ять (лексичних одиниць, текстів); повторення (звуків, лексичних одиниць, речень), заміна/вставка лексичних одиниць, зміна граматичної форми, переклад; звуження та розширення речень, об’єднання простих речень складне; складання речень; переказ тексту (відомого слухачам) |
Імітація зразка мовлення (ЗМ), підстановка у ЗМ, трансформація ЗМ, розширення ЗМ, завершення ЗМ, відповіді на запитання різних типів, переказ тексту (відомого слухачам, але від імені персонажа) |
Переказ тексту (невідомого слухачам) |
Продуктивні
|
|
Об’єднання ЗМ (одноструктурних і різноструктурних) у понадфразову єдність; об’єднання ЗМ у діалогічні єдності: запитання-відповідь; запитання-контр-запитання; повідомлення – запитання; спонукання – згода/відмова; спонукання-запитання і т.п.
|
Повідомлення якогось факту (фактів); опис (погоди, квартири, людини); розповідь (про якісь події. Факти); доказ (якихось положень, фактів і т.п.; бесіда (між учнем/учнями і вчителем, між двома учнями; групова); написання записки, листа, плану, анотації і т.п. |