При проведенні семінару-тренінгу в групі обговорювались різні питання, що стосуються доцільності використання ІКТ на різних етапах уроку. Крім того, проводився аналіз уроку з використанням ІКТ. Конспект уроку, що обговорювався в групі, цілком реальний – один з перших уроків йього типу, який проводила особисто я. Народжувався він важко, при проведенні уроку виникли певні технічні негаразди, пов’язані з можливостями нашого підключення, однак урок сподобався дітям і завдання вони виконали, чим страшенно пишались. Втім, пишатись було чим - працювали з неадаптованими текстами, читали справжні статті, слухали реальні інтерв’ю , а при вивченні німецької як другої іноземної, це й справді не так вже й легко. Втім, це одна сторона питання. А інша – яким же має бути Інтернет-урок?
Ідея провести Інтернет-урок у мене виникла давно. Разом з тим виникли певні питання стосовно термінології. Аналіз доступної літератури виявив два варіанти:
1. Учні працюють в комп’ютерному класі в присутності вчителя, використовуючи інформацію, розміщену на різних веб-сторінка в мережі Інтернет;
2. Учитель проводить урок через мережу Інтернет (дистанційно).
Оскільки в другому варіанту потреби не було (діти в наявності, комп’ютерний клас також), постало питання планування діяльності учнів.
Урок, на мою думку, мав відповідати таким умовам:
1. Враховувати санітарно-гігієнічні вимоги щодо роботи з ПК для даної вікової групи;
2. Сприяти розвитку різних видів мовленнєвої діяльності, а не лише забезпечувати перегляд певних сторінок;
3. Включати засоби контролю/зворотного зв’язку;
4. Мати структуру, близьку до традиційної структури уроку іноземної мови.
Емпіричним шляхом визначилась із оптимальною структурою уроку з використанням інформації, розміщеної в мережі Інтернет. Вона, на мою думку, має бути такою ( з незначними варіаціями).
1. Орг. момент (привітання, робота з класним журналом і т.д.)
2. Мотивація навчальної діяльності (асоціограми, Erwärmung, різні форми введення в тему)
3. Актуалізація знань по темі (лексичні, фактичні, граматичні тощо - в залежності від того, яке завдання ставить учитель у пошуковій частині уроку)
4. Постановка задачі, уточнення вимог до її виконання;
5. Пошукова робота;
6. Контроль.
Санітарно-гігієнічними вимогами передбачається , що учнів у молодших класах працюють безпосередньо на ПК не більше 15 хв., старші – не більше 30. Тому саме відповідно до цього визначається і тривалість етапу «Пошукова робота».
Етапи 1 і 6 можуть займати 1-2 хвилини, в залежності від того, яку форму контролю обрав учитель. На мій погляд, оптимальним варіантом є виконання письмового тесту з подальшим друком на мережевому принтері (якщо є така технічна можливість). Якщо ні – письмовий тест з тестовими завданнями типу «правильно-неправильно» та одним-двома відкритими питаннями.
Таким чином, урок з використанням ІКТ в різних вікових групах відрізнятиметься тривалістю етапів 2-4.
Чим тут можна «погратись»? Пункти 2 і 4 можуть коливатись у часі від 2 до 5 хвилин, а решту можна сміливо віддати під п. 3. Актуалізація опорних знань, узгоджена за змістом з п. 4, сприятиме біль ефективному використанню комп’ютерного часу. Лист з завданням та переліком сайтів для відвідування готую завчасно, у вигляді текстового фалу з гіперпосиланнями. Такий підхід до певної міри обмежує можливості завантаження небажаного контенту при виконанні завдань. Разом з тим, завжди залишаю «місце для подвигу»: якщо точна відповідь на запитання є лише на одному сайті – додам альтернативний, на якому ця інформація відсутня. Такий підхід дозволяє вдосконалювати навички пошукового читання іноземною мовою.
Однак, як завжди, все ще в пошуку: на такому уроці вчитель іноземної мови більше схожий на лаборанта. Чи я занадто прискіплива?
| 
