Канікули - це чудовий час для вчителів, адже можна ще раз переглянути конспекти проведених уроків, передивитись результати контрольних, визначити причини невдач і злетів, відібрати найкращі матеріали і відправити їх у видавництва і редакційні колегії - жити самостійним, незалежним від автора життям. Я на канукулах проводжу саме таку "ревізію". А роботи свої цього разу відправила на конкурси, які проводяться на сайтах педагогічних спільнот та видавництв. Перший з конкурсів - "Мультимедійний урок". Там розміщено мою роботу "ІКТ супровід уроку німецької мови "Menschliche Beziehungen. Freundschasft und Liebe" ... Читати далі »
Сьогодні мені випало нелегке випробовування - швидко назвати свої найбільші досягнення. Завдання це виявилось надважким для мене. Ось так спонтанно відповісти на таке запитання - чи це взагалі можливо? Чи можна вважати досягненням те, що кількох своїх колишніх учнів я з гордістю називаю колегами? Чи може бути досягненням певна (нехай і значна) кількість надрукованих праць? Чи це телефонні дзвінки у день народження - не ті , формальні, якими сповнене життя партійних функціонерів чи чиновників, а щирі - від КОЛИШНІХ учнів. Вони не матимуть від цих дзвінків жодного зиску чи преференцій, вони просто вважають за потрібне сказати в цей день ще раз - ми тут, ми поруч, ми вболіваємо... Втім, досягнення вчителів вимірюються зовсім іншими мірками - кількістю грамот, переможців, медалістів, подяк управлінь та профільного міні
... Читати далі »
