Вчора не було часу для блогу - після семінару мала термінову роботу, тому про семінар пишу сьогодні. Як завжди - плюси і мінуси. З плюсів - чудово проведені уроки моїх колег, цікавий змістовний позакласний захід, приязна атмосфера. Але як завжди є "але"... Після семінару не залишає відчуття певної безпорадності... Я розповідала колегам про цікаві можливості презентацій з макросами і тригерами, і бачила скепсис на обличчах - відповідної техніки немає, і навряд чи вона буде в найближчому часі... На всі навчальні заклади мого рідного міста - 2-3 інтерактивні дошки. Звичайно, жодної мови про системне використання такої техніки на уроках не може бути й мови. Саме тому твердження, що вчителі повинні на 100% оволодіти відповідними новинками, викликають у мене складні і суперечливі почуття. З одного боку, я з ними цілком згодна, а з іншого - як можна навчитись скакати верхи без коня чи плавати в басейні без води? Самі лише питання...
