Розвиток системи освіти на
протязі ХХ століття призвів до
необхідності перегляду вимог щодо ступеню її відкритості, використання
нових видів та форм освіти, реформування існуючих, уніфікації їх та узгодження
зі світовими тенденціями, що проявились в основних принципах Болонського
процесу. Пов’язані ці процеси передусім з суспільним розвитком, темпами
науково-технічного розвитку, можливостями створення такої системи професійної
підготовки, яка б надавала індивіду
мобільність, підвищувала його адаптивні можливості, сприяла мінімізації
зусиль при адаптації до умов змінного соціуму. При цьому надзвичайно високої
цінності набуває здатність індивіду до навчання протягом всього життя та
можливості її реалізації, зміни в акцентах освітньої системи, переорієнтація її
на людину з її освітніми потребами,
забезпечення професійної мобільності, можливості саморозвитку, формування
постійного бажання навчатись і створювати себе.
Варто також відзначити, що
концепція безперервного навчання набуває особливої ваги в системі післядипломної педагогічної освіти.
Пов’язане це передусім з особливою
соціальною роллю педагога як фахівця, що
забезпечує інтелектуальний зв’язок між поколіннями та сучасними темпами
оновлення знань, особливо в галузі інформаційних технологій, які займають все
більше місця в житті кожної людини. Саме тому ситуація, що склалась в системі
освіти, коли кількість учнів, що володіють сучасними ІТ більша, ніж кількість
вчителів, вимагає термінового вирішення. Аналіз вітчизняних
досліджень свідчить, що увага вчених спрямована переважно на вивчення умов
формування відповідних знань, вмінь та навичок під час навчання майбутніх
фахівців у ВНЗ. Однак діючі педагогічні
працівники мають значно менші можливості для формування та удосконалення
відповідних навичок, оскільки курсова підготовка, яку вони проходять на базі
ОІППО один раз на 5 років, орієнтується на вирішення інших завдань. Крім того,
навіть введені до змісту курсової підготовки, такі заняття мають незначну
практичну цінність через обмеженість сітки годин та гетерогенності груп.
Вирішити такі завдання в межах окремого регіону можливо, на нашу думку, в рамках діяльності РМК за умови наявності
відповідної матеріальної бази, дотримання
андрагогічних підходів до організації навчання педагогічних працівників та
використанню відповідних форм, методів та засобів навчання.
Мета даної
статті – уточнити зміст,
форми та засоби навчання вчителів іноземної мови використанню ІТ в навчальному процесі в системі
ППО та методичної роботи.
Прийнятий ще 1998 року Закон
України «Про Національну програму інформатизації» визначає інформаційну
технологію як «цілеспрямовану організовану сукупність інформаційних процесів
з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел
інформації незалежно від місця їх розташування». Не зважаючи на значний термін
дії цього закону (понад 8 років),
вважати всі завдання, поставлені
Національною програмою, ще зарано. В освіті є ще
багато невирішених проблем, пов’язаних із запровадженням нових інформаційних технологій навчання.
Головні з них, як свідчать дослідження багатьох вітчизняних та зарубіжних
вчених (Б.С. Гершунський,
Ю.І. Машбіц, М. Буняєв, М.
Лапчик, А. Борк, Г. Клейман, М.І.
Жалдак та ін.) - це створення високоякісного в дидактичному
плані програмного забезпечення та підготовка педагогів, які б володіли
методикою використання ІТ і засобами їх застосування.
В останні роки в
Україні інтенсивно досліджують питання запровадження в навчальний процес ІТ. Проблема формування вмінь використовувати інформаційно-комунікаційні
технології в навчальному процесі розглядається у працях С.О. Гунько, М.І. Жалдака, Ю.І. Машбиця, Н.В.Морзе, Ю.В. Триуса, С.О. Христочевського.
Крім того, ці питання досліджували Н.Р. Балик, Р. Вільямс, О.О. Гокунь, К. Маклін, Н.В. Морзе, В.А. Каймін, Ю.С. Рамський. Вплив інформаційно-комунікаційних технологій на зміст і методи
навчання вивчали Н.В. Апатова, В.І. Клочко.
Сфера використання ІТ в
навчальному процесі з іноземної мови постійно розширюється. Якщо кілька років
тому вона обмежувалась електронними словниками та програмами для перекладу
текстів, то сьогодні вчителі іноземних мов
активно використовують можливості
мережі Інтернет, а також такі програми як Microsoft Publisher, PowerPoint,
використовуються тестові програми, електронні підручники, енциклопедії
іноземними мовами, посібники з країнознавства тощо. При цьому варто відзначити,
що вчителі використовують всі ці засоби переважно на власний розсуд, не
маючи необхідної методичної підготовки.
В Україні успішно діє ряд
програм, спрямованих на формування у
педагогічних працівників вмінь та навичок використання ІТ. Зокрема, програми
«Партнерство в навчанні» та «Intel ® Навчання для
майбутнього», основним завданням яких, з нашої точки зору, є формування
практичних вмінь педагогічних працівників у використання ПК та керівництві самостійною роботою учнів над проектами. Однак
ці програми не вирішують проблем визначення
дидактичної структури уроку з
використанням ПК та обмежуються лише навчанням використання програмних
продуктів компанії Microsoft. Дещо інший підхід декларується новою для
України програмою "Teach-IT.net", що виникла в
Католицькому освітньому центрі КАНА (м. Ґлівіце, Польща) у 2001 році за
підтримки компанії Siemens. З 2006 р. програма діє в Україні як
основна частина проекту під назвою «Побудова освіченого суспільства в Україні.
Інноваційні методи використання інформаційних технологій у професійному
вдосконаленні вчителів» [6].
Таким чином, в системі
післядипломної освіти в Україні вже діють дві
- американська та європейська – моделі підготовки педагогічних
працівників до використання ІТ в
навчальному процесі. Однак жодна з них
не висвітлює питань, пов’язаних зі специфікою викладання окремих навчальних
предметів у школах різних ступенів. Саме тому створення вітчизняних навчальних
програм та посібників є на даному етапі надзвичайно актуальним, що і стало основною причиною створення авторської
експериментальної програми «ІТ на уроках іноземної мови»
Під час навчання за програмою «Intel ® Навчання
для майбутнього» учасники часто ставили запитання стосовно використання інших
можливостей ІТ на уроках з урахуванням специфіки окремих навчальних предметів,
тому було прийнято рішення продовжити роботу в даному напрямку в рамках діяльності
РМК у формі постійно діючого семінару-практикуму для вчителів іноземних мов,
попередньо визначивши зміст програми, а також найбільш придатні форми, методи
та засоби навчання.
При визначенні найбільш ефективної
форми організації навчання педагогічних працівників було враховано результати відповідних
опитувань, проведених в ході даного
дослідження. Семінар-практикум було визнано нами найбільш доцільним, оскільки в такому випадку
вчителів мають можливість самостійно опрацювати необхідний на їхню думку
теоретичний матеріал, відібрати власні напрацювання, що відповідають темі
семінару-практикуму, а в процесі спільної діяльності одночасно вдосконалювати
як теоретичні знання, так і практичні вміння. Запропонована нами організаційна модель
семінару-практикуму містить наступні компоненти: аналіз досвіду учасників у
вирішенні конкретної проблеми; симуляція фрагменту уроку, в якій слухачі
виступають в ролі учнів; рефлексія (аналіз фрагменту уроку, пропозиції
щодо його вдосконалення, використання
аналогічних підходів у вивченні інших тем чи розділів навчального предмету
тощо); включення теоретичного матеріалу (ознайомлення з науковим обґрунтуванням
того чи іншого явища, списком літератури з даного питання; вибір найбільш
цінного з точки зору вчителя видання тощо); розробка власних фрагментів уроків (у
формі індивідуальних завдань або в малих
групах).
При визначенні найбільш доцільних
методів навчання вчителів іноземної мови потрібно орієнтуватись передусім на розвиток компетентності
педагогічних працівників в спільній діяльності; створення позитивного ставлення
як до навчальної діяльності в умовах початкової школи, так і до підвищення
кваліфікації; використання досвіду кожного для професійного зростання всіх;
орієнтація на практичні потреби вчителів з обов’язковим включенням теоретичного
матеріалу. До таких методів належать передусім інтерактивні методи
навчання, серед яких були виділені як найбільш ефективні: робота в парах,
«карусель», робота в малих групах, «акваріум», обговорення проблеми в
загальному колі, «мікрофон», вирішення
проблем, «дерево рішень», симуляційні ігри (симуляції), дискусії тощо [1],
[4-5]. Використання цих методів створює умови для розвитку творчості, стимулює
пізнавальну активність учасників, в свою чергу «активна мислительна і
практична діяльність є важливим чинником
підвищення ефективності опанування і практичного засвоєння змісту навчання» [3].
В результаті
аналізу наукової та методичної літератури, особистого досвіду участі автора в
семінарах-практикумах з питань підвищення кваліфікації різних категорій
фахівців як в Україні, так і за кордоном, було визначено організаційну
структуру семінару-тренінгу як основної форми навчання (рис. 1.)
Рисунок 1.
Організаційна
структура семінару-тренінгу
При визначенні
змісту семінару-тренінгу в основу
було покладено не лише результати опитувань вчителів іноземних мов, що
дозволили виявити пізнавальні інтереси учасників групи, а й аналіз досвіду
використання ІТ в навчальному процесі кожного слухача. Такий підхід
дозволив більш ефективно використати
наявний досвід учасників групи, створити ситуацію успіху для кожного слухача,
стимулювати творчу активність всіх учасників. Запропонована структура семінару
була апробована в 2006-2007 н.р. на базі
РМК Управління освіти і науки Олександрійської райдержадміністрації в рамках
експериментальної перевірки організаційно-педагогічних умов удосконалення методичної
компетентності вчителів іноземної мови початкової школи та отримала високу
оцінку вчителів, що взяли участь в експерименті. Окремі заняття експериментальної
програми були присвячені проблемам використання ІТ на уроках іноземної мови в
початковій школі. Тематика цих занять стала основою для розробки авторської
експериментальної програми семінару-тренінгу «ІТ на уроках іноземної
мови».
Програма
семінару розрахована на 42 академічних години практичних занять в комп’ютерному
класі. Тематика занять може бути скоригована відповідно до особливостей
персонального складу учасників групи: досвіду роботи з ПК, досвіду
використання в навчальному процесі тієї
чи іншої тестової оболонки, а також можливостей мережі Інтернет для пошуку
інформації та безпосередньо в навчальному процесі. Нижче подані орієнтовна програма семінару-тренінгу та дидактична
структура кожного тематичного модуля.
Модуль
1. Комп’ютерне тестування на уроках
іноземної мови
Мета: визначення можливостей використання
тестування як засобу діагностики та
контролю на уроках ІМ в початковій школі, формування та
удосконалення навичок роботи з тестовими оболонками, підготовкою
тестів для ПК, удосконалення навичок володіння ПК.
Очікування.
Вправа «Золота рибка». Ознайомлення з
тестовими оболонками
(напр..,«Тест -W»). Тестування з
граматики іноземної мови. Рефлексія.
Обговорення особливостей роботи з
програмою в групі. Вивчення
особливостей формування тестів за
допомогою різних тестових оболонок та створення власних тестів. Індивідуальна
робота. Презентація результатів. «Методична валізка». Презентація
електронних підручників та словників. Тематична дискусія «ІТ на уроці ІМ – чи
завжди доцільно?» Підсумки. Вправа «Кошик з яблуками»
Модуль
2. Електронні підручники та посібники.
Мета: ознайомлення
з особливостями роботи з електронними підручниками та посібниками, формування
практичних вмінь по їх використанню в
навчальному процесі.
Привітання. Очікування. Ознайомлення з електронними
підручниками з англійської/німецької мов серії "Talk to me”. Проходження
уроку 1. Рефлексія. Теоретичний матеріал. Обговорення науково-методичної літератури з питань
використання електронних підручників на уроках ІМ. Ознайомлення з електронними посібниками з країнознавства
(напр.., „Einblicke").
Проходження одного з модулів посібника (на вибір учасника). Робота в
групі. Визначення сфер використання електронних підручників та посібників.
(«Мозковий штурм»). Обговорення результатів в групі. Підсумки. Вправа «Валіза і
кошик».
Модуль
3. Використання ІТ та метод проектів на уроці іноземної мови.
Мета: формування
навичок планування проекту та керівництва
пошуковою діяльністю учнів на прикладі проектів, розроблених в рамках
програми «Intel® навчання заради майбутнього»
Привітання.
Крапкове опитування. Симуляція роботи
над проектом. Об’єднання в групи для створення плану проекту, учнівської
презентації, веб-сторінки, публікації.
Рефлексія. Ознайомлення з особливостями планування роботи над проектом.
Вибір теми проекту, ключових та тематичних питань. Створення учительської
публікації, дидактичних матеріалів, методичних матеріалів, списку джерел.
Презентація проектів в групі. Вправа
«Методичний ярмарок». Обговорення результатів. Підсумки. Вправа «Екран
самопочуття».
Модуль
4. Створення інтерактивних дидактичних матеріалів та тематичних модулів засобами програми «Hot potatoes»
Мета:
формування навичок самостійного планування та створення інтерактивного
тематичного модулю засобами програми «Hot potatoes»
Привітання. Крапкове опитування.
Вправа «Самопочуття». Урок –симуляція з
німецької мови в 10 класі на тему
«Мистецтво. Творчість В.Кандінського». Рефлексія. Ознайомлення з особливостями
створення завдань за допомогою програми «Hot potatoes».
Робота в малих групах. Вибір теми/розділу для роботи в групі. Створення окремих
завдань по обраній темі. Створення інтерактивних тематичних модулів за окремими
темами. Презентація результатів роботи малих груп у вигляді станційної гри.
Вправа «Методичний ярмарок». Підсумки.
Модуль
5. Особливості дидактичної
структури уроку іноземної мови з
використанням можливостей мережі
Інтернет
Мета: визначення дидактичної структури уроку
іноземної мови з урахуванням вимог програми; удосконалення навичок визначення
дидактичної мети та планування уроку іноземної мови.
Привітання. Вправа «Карусель».
Об’єднання в малі групи. Урок –симуляція «Музеї Мюнхена» (або інша за вибором
вчителя-волонтера). Рефлексія участі в симуляції в ролі учнів. Інтерв’ю з
вчителем, що проводив симуляцію. Аналіз
уроку-симуляції. Робота в групах.
Визначення особливостей дидактичної структури
уроку за обраною темою. Складання
плану-конспекту уроку. Презентація
результатів у вигляді симуляції. Рефлексія після кожної презентації. Вправа
«Вільний мікрофон». Підсумки. Вправа
«Віночок».
Як видно з
запропонованої програми, кожне заняття сплановане таким чином, щоб створити
умови для найповнішої реалізації кожного з учасників, сприяти створенню
позитивної мотивації для проходження навчання та використання набутих вмінь та
навичок у професійній діяльності. В результаті навчання вчителів іноземної мови
за запропонованою програмою не лише формуються відповідні знання та вміння, а й
створюється особлива творча атмосфера, що сприяє подальшому розвитку методичної
компетентності, важливою частиною якої є сьогодні використання ІТ в навчальному процесі. В подальшому за результатами навчання експериментальної
групи планується уточнення змісту авторської програми, корекція дидактичної структури
окремих модулів, впорядкування методичного посібника для системи ППО та РУО.
Annotation:
the article presents the various practical approaches to
the solution of problem teacher’s IT-training; form and content selection for
teacher’s IT-training in the system of postgraduate education; experimental
program for foreign teacher’s IT- training. Directions of further scientific
research have been determined.
Література
1. Уповноважена
освіта. Посібник для тренерів. – Київ: Інформаційно-консультаційний
жіночий центр. – 1999. – 90 с.
2. Конференция
Сант-Петербургской ассоциации
преподавателей английского
языка «Обучение в информационную эпоху»
и российско-американский семинар «Информационные технологии в обучении английскому
языку»//Информационные технологии в образовании. Ежеквартальный бюллетень НГТУ
и ассоциации «Сибирский открытый университет» - 2006. - № 3. – с. 16 (http://bit.edu.nstu.ru)
3. Пассов Е.И. Коммуникативный метод
обучения иноязычному говорению: - 2-е
изд. – М.: Просвещение, 1991. – 223 с.
4. Hartmud
Häfele, Kornelia Maier-Häfele. 101 e-learning
Seminarmethoden. Manager Seminare Verlag GmbH. – 2.Ausgabe. - 2005. -
368 S.
5. Reinhold
Rabenstein; Rene Reichel, Michael Thanhoffer. Das
Methoden-Set: 5 Bücher für Referenten und Seminarleiterinnen – Münster: Ökotopia Verlag.
| 
