Друковані матеріали

Визначення сучасного етапу розвитку суспільства як постіндустріального; інтенсивний розвиток сучасних інформаційно-комунікативних технологій;  перехід від знаннєвої парадигми освіти до компетентнісної, визнання необхідності освіти протягом всього життя людини - все це визначає необхідність  широкого використання інформаційних технологій в системі освіти в цілому та при  викладанні окремих навчальних предметів зокрема.

Ряд сучасних вітчизняних наукових досліджень присвячено вивченню особливостей використання інформаційно-комунікативних технологій в освіті. Наукові праці Олійника В.В. присвячені теоретико-методологічним основам дистанційної освіти дорослих, Кухаренка В.М. – теоретичним та методичним засадам дистанційного навчання у ВНЗ та ЗНЗ.  Розробці, впровадженню та аналізу ефективності сучасних програмних педагогічних засобів присвячено праці Редько  В. Активно досліджуються  можливості використання мережі Інтернет при підготовці та проведенні уроків Вовковінська Н., Калиндрузь Л. (спілкування в мережі Інтернет), Анака В. (електронна пошта), Войченко О., Солопов А. (пошук у мережі Інтернет), Базурін В., Закомірний І. (створення веб-сайтів), Іштуків В.В. (ефективне використання локальної мережі в навчальному процесі), Данилова О., Манако В., Манако Д. (створення та використання мультимедіа).

Разом з тим в науково-методичній літературі недостатньо уваги приділяється питанням, що стосуються критеріїв визначення доцільності використання інформаційно-комунікативних технологій  для вирішення дидактичних завдань уроку іноземної мови в цілому, окремих його етапів, впливу використання ІКТ на підвищення інтересу до вивчення німецької мови як другої іноземної, мотивації навчальної діяльності.

В практичній діяльності безпосередньо використовуються інформаційно-комунікативні технології на різних етапах підготовки та проведення уроку німецької мови. В узагальненому вигляді дані щодо використання ППЗ, надбудов для використання в Microsoft Word (макросів), тестових оболонок подано у таблиці 1.

Таблиця 1.  Використання програм, надбудов (макросів) та ППЗ при підготовці та проведенні уроків німецької мови.

Як видно з представленої таблиці, використання інформаційно-комунікативних технологій можливе на будь-якому етапі уроку. Вибір конкретного засобу залежить щонайменше  від таких факторів:

·        технічне забезпечення навчально-виховного процесу в конкретному закладі освіти;

·        рівень підготовки вчителя і учнів до  використання ІКТ;

·        стабільність роботи програми / ППЗ, надійність збереження результатів діяльності учнів та вчителя;

·        забезпечення програмними засобами з дотриманням ліцензійних угод відповідно до чинного законодавства.

Аналіз особистого досвіду дозволив виявити такі утруднення:

·        використання ІКТ у системі навчальної роботи на уроках німецької мови вимагає попередньої ґрунтовної підготовки від вчителя;

·        підготовка уроку з використанням ІКТ потребує значних витрат часу в порівнянні зі звичайним уроком;

·        вибір засобу ТЗН утруднюється відсутністю  науково – обґрунтованого комплексного аналізу їх використання та  методичних рекомендацій.

Основним шляхом подолання вказаних вище утруднень є самоосвіта, обмін досвідом та організація навчання педагогічних працівників у _іж курсовий період, в тому числі за спеціально розробленою  авторською програмою «ІКТ на уроках іноземної мови».

Позитивний вплив використання  ІКТ  у навчальному процесі з німецької мови підтверджується результатами внутрішнього моніторингу успішності навчання в період з 2006 по 2010 роки, наведеними в таблиці 2.

Таблиця 2. Результативність навчання учнів Олександрійської гімназії-інтернату (німецька мова).

Наведені результати підтверджують позитивний вплив використання ІКТ  на результативність вивчення німецької мови у вказаний період. Поступовість підвищення пояснюється тим, що введення ІКТ не було раптовим, а носило пролонгований  характер. Так, на першому етапі використовувались інформаційні проекти, вчительські презентації. На другому було введено використання тестування за  допомогою ПК, окремі дослідницькі проекти, на третьому –  впроваджено використання учнівських відео та презентацій, дослідницьких проектів, публікацій, проведення уроків з використанням мережі Інтернету.

Результати навчання І семестрі 2010-2011 н.р проілюстровано наступною діаграмою:

Діаграма підтверджує загальну тенденцію щодо підвищення результативності, продемонстровану в таблиці 2. Найбільшим досягненням вважаємо відсутність учнів з низьким рівнем навчальних досягнень.

Дані, наведені Є.І.Пасовим, свідчать, що в учнів  старших класів зберігається бажання спілкуватись іноземною мовою на фоні поступового зниження інтересу до процесу її вивчення. Опитування, проведені серед учнів Олександрійської гімназії-інтернату, підтверджують  припущення щодо підвищення інтересу до уроків іноземної мови  з використанням ІКТ. Крім того, учні більш сумлінно ставляться до виконання домашніх завдань, пов’язаних з використанням інформаційно-комунікативних технологій.  При цьому значною мірою підвищується ефективність засвоєння матеріалу.

Про це свідчить результативність  вивчення таблиці сильних і неправильних дієслів в двох підгрупах 8 класу. Учні першої підгрупи вивчали матеріал традиційним способом, шляхом виконання системи вправ (підготовчих, тренувальних, контрольних). Учні другої групи при вивченні того ж матеріалу користувались тестовими завданнями, підготовленими з використанням тестової оболонки «Test-W» у тренувальному режимі. Обидві групи мають навички роботи з даною програмою, тому контрольна перевірка за допомогою тієї ж програми та у письмовому вигляді, для порівняння використовувався середній бал. При цьому частка учнів, що продемонструвала високий рівень засвоєння матеріалу, у другій групі була більшою на 12%. Крім того, в другій групі не було учнів з низьким рівнем знань з даної теми, в той час як у першій групі частка таких учнів склала 9%.

Аналіз вітчизняних НМК з предмету «Німецька мова» свідчить про недостатній рівень врахування можливостей ІКТ при їх розробці. ППЗ мають достатньо складний інтерфейс, можуть працювати нестабільно; матеріали, розміщені в них, не прив’язані до конкретного підручника. НМК виробництва ФРН, досконаліші в технічному сенсі, не враховують цілий ряд аспектів – зокрема, рідну мову учня, його досвід вивчення інших іноземних мов, вітчизняні реалії, особливості вітчизняної методики навчання іноземних мов тощо. Можливим шляхом вирішення даної проблеми могла б стати кооперація та створення спільних НМК з Гете-інститутом, видавництвами Klett, Langenscheidt тощо.едькоР